ХІМІЧНІ Пропоновані досліди й демонстрації можна використати в 2—4 класах.
ПАМ'ЯТКА
Послухайте правила й здогадайтеся, за яких умов треба суворо їх дотримуватись.
1. Якщо відкрили — закрийте.
2. Якщо позичили будь-що —'' поверніть.
3. Якщо ви не знаєте, як це діє, — не торкайтеся.
4. Якщо вас це не стосується — не втручайтеся.
5. Якщо ви не можете що-небудь зрозуміти — почухайте в потилиці.
6. Якщо все одно не зрозумієте, то й не намагайтеся.
7. Якщо ви щось розлили, негайно витріть самі, не довіряючи сусідові.
8. Якщо ненавмисно що-небудь розбили, зізнайтеся, бо гірше буде.
9. Якщо ви зголодніли — не їжте будь-що.
10. Якщо ви хочете щось понюхати, не пхайте свого носа куди не треба.
11. Якщо вам треба що-небудь відсипати — зробіть це акуратно, не здумайте, відсипаючи, брати речовину руками, а потім їх облизувати.
(Це — «Правила виживання в хімічній лабораторії».)
* ДЕМОНСТРАЦІЯ «ЗМІНА КОЛЬОРУ ІНДИКАТОРА»
Почати знайомство з хімією можна з понять луг і кислота, У будь- якому магазині хімічних реактивів і магазинах «Сад і город» продаються набори універсального індикаторного паперу. Коштують вони недорого, зазвичай в упаковці 100 смужок, їх вистачить надовго.
Запропонуйте школяру взяти одну зі смужечок і змочити будь- якою рідиною — слиною, чаєм, соком, водою. Зволожене місце змінить колір, і за шкалою на коробці набору універсального індикаторного паперу можна буде визначити, кислотне або лужне середовище досліджувалося.
ДЕМОНСТРАЦІЯ «ЧАРІВНА ЗМІНА ЗАБАРВЛЕННЯ»
У скляну банку або склянку налийте воду й розчиніть у ній таблетку фенолфталеїну (продається в аптеці, більш відомий як пурген.) Розчин прозорий. Потім додайте розчин питної соди (луг) — розчин набуде інтенсивного малинового кольору. Насолодившись таким перетворенням, додайте оцет або лимонну кислоту — розчин знову знебарвиться. За всім цим цікаво спостерігати школярам. Можна поки не давати докладних пояснень, що відбувається.
ДЕМОНСТРАЦІЯ «УСЕ КИПИТЬ І ПІНИТЬСЯ»
Справляє враження на дітей і такий нескладний дослід. Додайте до питної соди оцет гак, як ми це робимо для тіста. Тільки соди має бути побільше — 2 столові ложки. Викладіть її на блюдечко й лийте оцет прямо з пляшки. Почнеться бурхлива нейтралізація, вміст блюдця буде пінитися й скипати великими бульбашками. (Обережно, не нахиляйтеся!).
ДЕМОНСТРАЦІЯ «ТАЄМНИЙ ЛИСТ»
Таємний лист можна зробити двома способами:
1. Треба вмочити перо або пензлик у молоко й написати листа на білому папері. Обов'язково дати висохнути. Прочитати такий лист можна, потримавши його над свічкою (обережно, не обпаліться!) або пропрасувавши праскою.
2. Можна написати листа лимонним соком або розчином лимонної кислоти. Щоб його прочитати, треба розчинити у воді кілька крапель аптечного йоду і злегка змочити текст.
ДЕМОНСТРАЦІЯ «ЯК ДОВІДАТИСЯ, ЧИ Є В КАРТОПЛІ КРОХМАЛЬ?»
Щоб переконатися в наявності крохмалю (у картоплі або маргарині) капніть на зразок трохи йоду. Крохмаль набуде темно-синього забарвлення. У продовження досліду капніть на синю пляму розчином сульфіту натрію, і забарвлення зникне.
За допомогою йоду можна знайти крохмаль і в листках зелених рослин.
Увечері підготуйте для досліду листок бегонії або іншої рослини — частину його (прямо на кущі) закрийте з двох боків фольгою. Наступного дня, після того, як листок протягом кількох годин перебував на яскравому сонячному світлі, зріжте його і, зануривши на кілька годин у гарячий денатурат, добудьте з нього хлорофіл. Потім помістіть листок у розчин йоду. При цьому в синій колір забарвиться тільки та частина листка, що перебувала на світлі.
ДЕМОНСТРАЦІЯ ДОСЛІДІВ ІЗ ЖЕЛАТИНОМ
Спочатку треба приготувати колоїдний розчин: у чверть склянки холодної води додайте 10 г сухого желатину й дайте йому добре набрякнути. Нагрійте воду до 50 °С на водяній бані й простежте, щоб желатин повністю розчинився. Вилийте розчин тонким шаром на поліетиленову плівку й дайте висохнути на повітрі. З тонкої пластинки желе, що вийшла, для більшого ефекту можна вирізати силует рибки. Покладіть рибку на фільтрувальний папір і подихайте на неї. Дихання зволожить желе з одного боку, воно збільшиться в обсязі, і рибка почне вигинатися.
На такому желе можна зберегти крижані візерунки. Приготуйте розчин, як описано вище, але желатину візьміть у 2—3 рази менше. Ще теплий розчин вилийте на шматок скла й відразу поставте до морозилки. Вода буде кристалізуватися, як на вікнах узимку. Днів через З дістаньте й дайте розмерзтися желатину. На ньому залишиться чіткий малюнок крижаних кристалів.
Це дуже прості й видовищні демонстрації.
ДЕМОНСТРАЦІЯ ДОСЛІДІВ З КОЛОЇДНИМ РОЗЧИНОМ
Налийте в три баночки рожевий, світло-фіолетовий і темно- фіолетовий розчини марганцівки. У кожну додайте трохи сульфіту натрію. Вміст першої банки стане буруватим, у другій випаде декілька пластівців, а в третій пластівців буде багато.
Пояснюється це тим, що в першій банці утворився колоїдний розчин, а в другій і третій через високу концентрацію дрібні часточки злиплись у пластівці.
ДЕМОНСТРАЦІЯ ДОСЛІДУ «СПІРАЛЬ, ЩО КРУТИТЬСЯ»
Зробіть із мідного дроту спіраль у кілька витків (щільно намотайте дріт на олівець), злегка змастіть її мастилом і обережно покладіть на воду (наприклад, у миску з водою.) Легка спіраль не тоне завдяки тому, що жир не змочується водою, а також через поверхневий натяг води.
Тепер капніть із піпетки на спіраль трохи мильного розчину. Спіраль відразу закрутиться. Розтікаючись, мильний розчин доходить до кінця спіралі, створюючи слабку реактивну тягу. Якщо замінити мильний розчин іншою речовиною, спіраль буде обертатися з іншою швидкістю. У такий спосіб можна визначати поверхневу активність різних речовин. Розчин кухонної солі, наприклад, взагалі не зрушить її ^місця, а розчин прального порошку швидко утопить, тому що він змиє шар мастила, який тримає дріт на воді.
ДЕМОНСТРАЦІЯ ДОСЛІДУ З МОЛОКОМ
У дві баночки налийте по 5 мілілітрів некип'яченого молока, додайте по 15 крапель 0,5-відсоткового розчину формальдегіду (аптечний формалін треба розбавити водою 1:10) і по 5 крапель синього розведеного чорнила. Барвник поступово блідне, знебарвлюється. Це відбувається тому, що до його молекули приєднується водень, «відібраний» у формальдегіду за допомогою ферменту.
Знебарвлений барвник легко окиснюється на повітрі. Щоб цього уникнути, налийте в обидві банки рослинної олії. Воно ізолює реакційну суміш від повітря. Одну банку залишіть при температурі повітря, а другу нагрійте на водяній бані до 37 °С. Ви побачите, що особливо швидко знебарвлення відбувається в другій банці, де температура близька до температури теплокровних тварин. Це «працює» дегідрогеназа — речовина, яка переносить атоми водню від формальдегіду до барвника.
А якщо через реакційну суміш продути повітря, то барвник відновить свій колір. Формальдегід може окиснюватися й без ферментів, але за присутності дегідрогенази процес прискорюється.
Цю демонстрацію краще показувати учням 4 класу.
ДЕМОНСТРАЦІЯ ДОСЛІДУ «ВИГОТОВЛЕННЯ МИЛА»
Гарячий міцний розчин кальцинованої соди налийте в склянку й додавайте по краплях рослинну олію, поки вона не перестане розчинятися. В отриманий розчин усипте трохи кухонної солі (процес так і називається — висолювання.) Тверде мило спливе на поверхню, його легко зібрати.
А ось ще один спосіб виготовлення високоякісного мила. Нагріваючи на водяній бані, розтопіть 70 г яловичого жиру й ЗО г свинячого сала. Потім, енергійно розмішуючи, додайте нагрітий розчин гідроксиду натрію (25 г сухого гідроксиду на ЗО г води). Обережно, луг може розприскуватися!
Отриману суміш, помішуючи, нагрівайте на водяній бані ЗО хвилин. У міру википання додавайте гарячу воду. Потім додайте 100 мл" 20-відсоткового розчину кухонної солі й знову нагрівайте до повного відділення мила. Зібране мило у разі необхідності загорніть в ганчірку
й відіжміть (робити це слід в рукавичках, щоб не обпалитися міцним розчином лугу).
Потім промийте мило в невеликій кількості холодної води й додайте трохи розчиненої в спирті ароматної речовини (це може бути кминне, анісове, фенхельне масло або будь-яке інше). Його достатньо кілька крапель, бо запах дуже сильний. Після цього загорніть мило в .міцну ганчірку й ретельно розімніть. І нарешті злегка підігрійте отриману масу й пресуванням надайте їй вид звичайного бруска мила. Цю демонстрацію краще показувати учням 4 класу.
ДЕМОНСТРАЦІЯ ДОСЛІДУ «ВИРОЩУВАННЯ КРИСТАЛІВ»
Нескладно виростити сольові кристали. Готуєте перенасичений розчин солі (такий, у якому при додаванні нової порції сіль не розчиняється) і обережно опускаєте в нього, скажімо, дротинку з маленькою петелькою на кінці. Через якийсь час на дротинці з'являться кристали.
Можна одержати й незвичайні кристали — металевої міді. Покладіть на дно посудини трохи мідного купоросу й засипте його дрібною кухонною сіллю — вона гальмуватиме процес, щоб кристали вийшли великими. Прикрийте сіль кружком фільтрувального паперу так, щоб він торкався стінок посудини. Зверху покладіть залізне кружальце трохи менше за розміром (його треба заздалегідь обробити наждаковим папером і помити). За кілька днів з'являться червоні кристали міді. Цю демонстрацію краще показувати учням 4 класу.
ДЕМОНСТРАЦІЯ ДОСЛІДУ «КРАПЛЯ У ВОДІ»
Заповніть 3-літрову скляну банку водою з-під крана майже по вінця, поставте її на добу (а краще — на 3 доби) у затінене, тихе й спокійне місце. Треба знайти чорнило або водорозчинну туш і приготувати звичайну аптечну піпетку. Тепер банку з відстояною водою треба поставити на стіл, і обережно, з висоти 1—2 см капнути в неї краплю чорнила.
Видовище починається досить цікаве: крапля в нерухомій воді розривається осмотичним тиском на частини, які негайно починають обертатися через нерівномірний відрив і утворювати вигадливі кільця.
|
