Каталог статей

Шпак Надія Іванівна,

вчитель обслуговуючої праці КЗШ№113

Поєднання різних технік  та ІКТ при виконанні проектів учнями у позаурочний час I. Поєднання різних технік у проектній діяльності Проектна діяльність є досить актуальною для розвитку творчих навичок особистості учнів. Особливістю виконання проекту є активне поєднання різних технік:тісто-пластики, бісероплетіння, вишивки стрічками. У процесі виконання підвищується творчий потенціал, активізуються здобуті вміння та навички.Змістом проектної діяльності є проведення підготовчих операцій, конструювання майбутнього виробу, практичне виготовлення виробу, оцінка і захист проекту. Додаток 1 Алгоритм виконання проекту Цінність проектів полягає в тому, що перш за все – це може бути як індивідуальна чи парна  так і колективна робота в якій можуть приймати участь як дівчата так і хлопці (5-7 чоловік виконують один проект), під час якої кожен із учасників може проявити себе, використати свою улюблену техніку, це зумовлює свободу вибору, а значить досить високу мотивацію до виконання. За тривалістю виконання проекти можуть бути: коротко-, середньо-,епізодичний- та довготерміновий. Виконані проекти повинні бути практично значимими. Ці вироби можна використовувати для школи чи дому; сувеніри для рідних та друзів. Учитель для того, щоб допогти учневі, зазделегідь, розробляє список тем і вони пропонуються учасникам пректної діяльності.Якщо жодна з тем не сподобалась учневі, він може розробити її самостійно. 1.Тісто-пластика в проектній діяльності Тісто-пластика, або як її іще називають – вироби із солоного тіста, є досить поширеною технікою, яка використовується в проектній діяльності.За допомогою неї може бути виконаний як весь проект так і його частина. «Солоні» іграшки або структурний елемент із солоного т іста потрібно робити невеликими – висотою 2,3 см. Сушать їх по різному: декілька днів на свіжому повітрі; тривалий час тримають їх у духовці на найслабшому вогні, уникаючи рум’янця; або близько півгодини запікають на повільному вогні, потім поступово збільшують температуру до сильного жару, витримуютьб фігурки ще близько 2 годин до по’яви румянця;іграшки 2 дні вилежують на повітрі, а потім кладуть у розігруту духовку на 2-3 години, від чого вироби стають золотавими. Для того,щоб виготивити виріб потрібно мати: бриблизно 400 грам солі (використовується для захисту виробів від шкідників), 250 мл холодної води,2 столові ложки сухого шпалерного клею інколи додають ПВА, фарба (використовують харчові барвники 2-5 краплин на 100 гр тіста. Для досягнення потрібного кольору), лак (для закраплення фарб і захисту потрібен прозорий лак), пристрої для виготовлення виробу ( маленька качалка,фігурні форми для вирізання форм, для нанесення малюнків – стеки чи кухонний ніж, щоб змазувати водою, фарбувати використовують великі та малі пензлики та інші потрібні пристрої. 2.Бісероплетіння в проектній діяльності  Бісероплетіння міцно займає своє місце поряд з іншими видами декоративно-ужиткового мистецтва.       Види робіт із застосуванням бісеру: ·        Низання. ·        Ткання (ручне та на рамі з нитковою основою). ·        Плетіння. ·        Вишивка. ·        В’язання (гачками та спицями з використанням бісеру). ·        Виклацування на воску. Бісероплетіння характеризується використанням великої кількості технік. За способом виконання нанизування розрізняють: -         низання в одну нитку; -         низання в дві нитки. До технік низання в одну нитку належать: «кривулька», «драбинка», «вінок», «ромб», «трикутник», «мозаїка», «зубці», «щільники», «петельки» та інші. До технік низання в дві нитки відносяться такі техніки: «в хрестик», «кільця», «ромби», «повороти», «квадрати», «ялинка», «піраміда», ажурні техніки. За кількістю використаних прийомів низання вироби з бісеру бувають: -         прості – виконані тільки однією технікою; -         складні – виконані двома і більше техніками. За кількістю рядів  бісерні виробу бувають: -         однорядні; -         багаторядні. За виглядом бісерні вироби бувають: -         щільні; -         ажурні.                                Матеріали та інструменти для роботи з бісером Бісер – маленькі, злегка сплющені або круглі намистинки діаметром не більше 2 мм з отвором для нитки. Січений бісер – короткі трубочки (довжиною 2-3 мм), круглі або багатогранні. Стеклярус – довгі трубочки (довжиною 5 10 мм), круглі або багатогранні. Голки. Для бісеру використовують дуже тонкі голки №1 та №0 або японські голки №10, №11, №12. Для втягування нитки в голку користуються нитковтягувачем. Нитки. Для бісеру використовують будь-які міцні нитки: шовкові, нейлонові, капронові, за потребою резинові. Дріт спеціальний або мідний використовують для виготовлення об’ємних композицій, фігурок тварин, квітів. Волосінь використовують  № 0,15 – 0,20. Ножиці використовують малі, схожі на манікюрні. Менажниця або серветка з м’якої тканини, на яку насипають бісер. Фурнітура: гвинтові застібки, замки Картьє, круглі застібки, швензи (застібки для сережок), застібки для кліпсів. 3. Вишивка стрічками в проектній діяльності Вишивка стрічками- це вид декоративно-прикладного мистецтва, який приносить радість спілкування із спражвнім мистецтвом. Це досить поширена техніка, яка використовується в проектній діяльності. Інструмента і матеріали -Стрічки (Шовкові, атласні, синтетичні, прозорі, забарвлені вручну) -Тасьма (в'язані або плетені вузькі смужки. У рукоділлі вико­ристовуються види: в'юнчик, капе­люшна, оздоблювальна, із петель­ками уздовж кромки), шнури (вузькі круглі або сплюснуті в поперечному перетині плетені, в'язані або виті смужки. В'язані шнури легко розпускають­ся, оскільки складаються з пете­льок. Цю властивість можна вико­ристовувати у вишивці, пришиваю­чи виті, об'ємні, розплетені шнури),сутаж (плетений обробний шнур, виробляється з двох бавов­няних ниток, обплетених комплек­сними віскозними нитками. Він має поглиблення між пасмами, що робить строчку непомітною). -Тканини В ідеалі тканина має бути достат­ньо щільною (щоб шви добре три­малися), але з відносно вільним переплетенням ниток (щоб стрічкапроходила без зусиль і не обтріпу­валася). Стрічкову вишивку можна вико­нати на в'язаних полотнах. Трико­таж має високу еластичність, тому стібки вишивки бажано сильно не затягувати, щоб не порушити розтяжність виробу. При роботі на трикотажі ширина стрічок повинна відповідати розмірам петель. Термоклейові матеріали засто­совуються для дублювання основ вишивки з метою надання їм міц­ності. -Інструменти Голки «синель» — із дуже вели­ким вушком, товстим стрижнем і гострим кінцем. Чим ширша стріч­ка, тим менший розмір голки. Гобеленові голки — із довгим широ­ким вушком, товстим стрижнем і тупим кінцем. Ідеально підходять для швів, при виконанні яких голка проходить між стрічковим стібком і тканиною. Тупий кінець голки не розщеплює нитки тканини і стрічки. Голки «крюїл» — універсальні голки з коротким широким вушком, тон­ким стрижнем і гострим кінцем. П'яльця і рамки — підходять настіль­ні п'яльця із струбциною. Шило — використовується при вишиванні широкими стрічками. Підручні засоби — соломка для кок­тейлю, палички для їжі і дерев'яні шпажки. Підкладені під стрічку під час виконання петлі, вони додадуть вишивці об'ємності і забезпечать виконання рівних стібків. Кістяна голка — не зминає і не деформує раніше накладені стрічки. Гумовий затискач, ножиці, напер­стки, розпорювач — використову­ють для зручності при роботі. II.Використання ІКТ в проектній діяльності Інформаційно-комунікаційні технології досить широко використовуються учнями на всіх етапах проектної діяльності: Етап І — пошуково-дослідницький. На цьому етапі перед учнями ставиться завдання реалізації отриманих знань і вмінь на практиці з виконання виробу. Учні вибирають об'єкт роботи, конкретизують тему проекту й обирають модель виробу, описують його відповід­но до плану й займаються пошуком і опрацюванням додаткової інформації про об'єкт проекту. Зокрема, для 5—9 класів це вивчення історії виникнення й роз­витку певного виду одягу, перегляд журналів мод, вибір і аналіз моделей, способів обробки виробів, прикрас і аксесуарів; для 10—11 класів — докладне вивчення особливостей різних видів рукоділля, різних техно­логій обробки матеріалів, пошук ілюстрацій до них, пошук, обробка й роздруківка схем і малюнків. Дже­релом інформації можуть бути як класичні (спеціальні книги з рукоділля, ілюстровані каталоги й альбоми музеїв, журнали), так і сучасні (медіадиски, Інтернет, майстер-класи). З метою збереження паперової літератури учні копі­юють потрібну інформацію, використовуючи сканер, ксерокс, цифровий фотоапарат, принтери. У такий спосіб вони заощаджують час і сили. Доступ в Інтернет надає величезні можливості вибору джерела інформа­ції: базова інформація на серверах мережі; оперативна інформація, що надсилається електронною поштою; різноманітні бази даних провідних бібліотек, наукових і навчальних центрів, музеїв; інформація про гнучкі диски, компакт-диски, відео- і аудіокасети, книги й журнали, які поширюються через Internet-магазини. Перед учнями постає проблема пошуку й відбору необхідної для дослідження інформації, розв'язання якої багато в чому залежить від уміння здійснюва­ти інформаційний пошук у мережі Internet (оскільки в мережі налічується понад 6 млрд документів із най­різноманітніших проблем). Якщо раніше розв'язанням цієї проблеми займалися вчителі інформатики, то сьогодні учителі-предметники всіх категорій пови­нні володіти технологіями інформаційного пошуку в мережі Internet і навчати цього учнів. Крім пошуку й обробки інформації учні використо­вують ІКТ для створення банку ідей (у графічному редакторі Paint, Photoshop створюються різноманітні фасони або обробляються фото, у текстовому редак­торі WordPad, Word пишеться характеристика, резюме, в електронних таблицях Excel проводяться попередні розрахунки собівартості виробу.) Етап II — технологічний. Це найбільш тривалий за часом етап, під час якого учні створюють свій об'єкт проекту (виріб). Якщо об'єкт проекту — річ, створена власними руками, використання комп'ютера на цьому етапі може бути доречної якщо в роботі виконується аналоги подані у відеороликах, майстер-класах. Етап III  — завершальний. На цьому етапі учні розрахо­вують собівартість виробу за допомогою таблиць Excel, порівнюють із попередніми розрахунками й аналізують отримані результати.Після цього проводиться захист проекту. Залеж­но від теми проекту, класу, рівня підготовки учнів можуть використовуватися ті чи інші способи захисту. Так, якщо це міні-проект із кулінарії, то для захисту учні можуть створити буклет у Microsoft Publisher або WordPad, Word. Для захисту великих проектів використовуються інші технології, зокрема презентації як один із видів захисту свого проекту. Література 1.Коберник.О. Проектна технологія на уроках трудового навчання// Трудове навчання.- 2008.- №1.- С.3-6. 2.Никоненко Н.М. Декоративно-прикладна творчість// Фенікс.- 2003.- С.125-127. 3. Панченко Л. Вишивка стрічкою// Техніка.- 1990.-С.34-36.